- буркотливий
- —————————————————————————————буркотли́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
буркотливий
Смотреть что такое "буркотливий" в других словарях:
буркотливий — рідше буркітли/вий, а, е. 1) Схильний буркотати, бурчати; який буркоче, бурчить (про людину). || Який виражає невдоволення. 2) Який часто воркує, любить воркувати (про голубів) … Український тлумачний словник
буркітливий — див. буркотливий … Український тлумачний словник
буркотливість — рідше буркітли/вість, вості, ж. Абстр. ім. до буркотливий, буркітливий … Український тлумачний словник
буркотливо — рідше буркітли/во. Присл. до буркотливий, буркітливий … Український тлумачний словник
хнюруватий — а, е, зах. Понурий, буркотливий … Український тлумачний словник
